Научно-производственная фирма "ИМКАС"

Додаток 2. Словник термінів та визначень стрілецької зброї

«А»

1. Автомат (автомат) – ручна автоматична вогнестрільна зброя. (Ручна авто-матична самострільна зброя для стрільби з рук, що має змінний магазин вели-кої ємності (20 і більше патронів).
1А. Автомат – полегшена автоматична гвинтівка безперервного або комбіно-ваного вогню з укороченим стволом, яка конструктивно відповідає вимогам ви-сокої маневреності при стрільбі з рук, та має змінний магазин великої ємності (не менше 20 набоїв) і слугує для ефективної стрільби на відносно велику відс-тань (до 300 м).
1Б. Автомат (автомат) – вогнестрільна ручна довгоствольна зброя, що являє собою автоматичну гвинтівку, яка зберігає деякі ознаки пістолета-автомата, що стріляє спеціальними патронами.
1В. Автомат (автомат) (от гр. automatus – самодействующий) – індивідуальна стрілецька автоматична зброя, що призначена для ураження живої сили супро-тивника в ближньому бою.
2. Адаптація (адаптация) – настроювання системи до умов застосування.
3. Акустика (акустика) - розділ фізики, що вивчає звукові явища; звукові умови якогось середовища.
4. Автоматична зброя (автоматическое оружие) - вогнестрільна зброя, у якої всі операції перезаряджання виконуються без участі стрільця (автоматично) за рахунок енергії порохових газів або інших джерел енергії.
4А. Автоматична зброя - вогнестрільна зброя, у якій всі операції перезаряджу-вання і проведення чергового пострілу виконуються автоматично за рахунок енергії порохових газів або інших джерел енергії.
5. Автоматичний вогонь (автоматический огонь) - стрільба з автоматичної зброї чергами.

«Б»

1. Балістичний коефіцієнт (баллистический коэффициент) – основна балісти-чна характеристика кулі (снаряду), що входить добутком в вираз для приско-рення, яке виникає при дії сили опору повітря (залежить від калібру, маси та форми кулі).
1А. Балістичний коефіцієнт (баллистический коэффициент) – чисельна харак-теристика бойового припасу, яка характеризує втрату швидкості кулі на певних дистанціях. Залежить від аеродинамічної форми кулі, опору повітря, а також її маси. Чим більше балістичний коефіцієнт, тим менше змінюється швидкість кулі і відповідно покращується настильність траекторії.
2. Барабанний магазин (барабанный магазин) – круглий магазин, в якому пат-рони розміщено паралельно повздовжній осі.
3. Бойова швидкострільність (боевая скорострельность) – гранично можлива кількість потрілів, яку можливо виконати в одиницю часу (в хвилину) з даного виду зброї зі збереженням її цільності.
4. Бойовий патрон (боевой патрон) – патрон, що використовується при стрі-льбі з бойової зброї для ураження живої сили або бойової техніки.
5. Бій зброї (бой оружия) – поєднання купчастості стрільби та положення сере-дньої точки попадання відносно контрольної точки при визначених умовах стрільби.
6. Бічна дія кулі (боковое действие пули) – здатність кулі, яку випущено зі зразка зброї, уражати тканини тіла людини або тварини збоку від кульового (поранового) каналу.
6А.Бічна дія кулі (боковое действие пули) – спроможність кулі заподіювати ушкодження перепоні, значно більші за розмірами, ніж діаметр самої кулі.
7. Безшумна зброя (бесшумное оружие) - вогнестрільна зброя зі слабким зву-ком пострілу, або таким, який взагалі не сприймається людським слухом. Най-більш поширена безшумна зброя – спеціально виготовлені зразки зі стаціонар-ним (вбудованим) приладом безшумної стрільби у стволі, або звичайна вогне-стрільна зброя з глушником звуку пострілу, який кріпиться безпосередньо на стволі.
7А. Безшумна зброя (бесшумное оружие) – стрілецька зброя з слабким, або вазагалі таким, що не сприймається вухом людини, звуком пострілу.
8. Бойова вогнестрільна зброя (боевое огнестрельное оружие) – призначена для рішення бойових і оперативно-службових завдань, прийнята відповідно до нормативних правових актів уряду держав, що перебуває на озброєнні Мініс-терства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки держави, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби охорони, Служби податкової міліції, Державного митного комітету, Державної служби залізничних військ, військ цивільної оборони і т.п., а також виготовляється для постачання в інші держави у порядку, встановленому Урядом країни-виробника.
9. Бойові припаси (боевые припасы) – предмети озброєння і снарядження, які можуть метати, призначені для ураження цілі; мають розривний, метальний, піротехнічний, вибивний заради або їх сполучення.
9А. Бойові припаси (боеприпасы) – складова частина зброї, безпосередньо призначена для ураження бойової сили і техніки супротивника.
10. Бойок (боёк) – елемент затвора в вигляді стрижня, який призначено для на-несення займистого удару по капсюлю патрону; загострений наконечник удар-ника, який призначено для нанесення займистого удару по капсюлю патрону.
11. Булпап (буллпап) – тип компоновки стрілецької зброї, первісно спроекто-ваної для зменшення лінійних розмірів зброї та підвищення маневровості, а та-кож виключення «плеча віддачі» для збільшення влучності стрільби. Схема «булпап» відрізняється від класичної тим, що ствол значно зміщено в ствольну коробку, а приклад, як окрема деталь, відсутній, тому що затильник розміщено на задньому торці ствольної коробки. Магазин знаходиться поміж затильником та рукояткою управління вогнем.
12. Балістичні характеристики (баллистические характеристики) – основні дані, що обумовлюють закономірності розвитку процесу пострілу і руху кулі (снаряда) в каналі ствола (внутрішньобалістичні) чи на траекторії (зовнішньо-балістичні).
13. Бойова ефективність (боевая эффективность) зброї – ступінь її пристосу-вання до виконання бойових завдань в різних умовах бойової обстановки. Вона визначається величиною шкоди, що наноситься об’єктам супротивника в пев-ний час при певних затратах матеріальних засобів з урахуванням надійності, живучості та бойової готовності зброї.

«В»

1. Вибух (взрыв) – розрив деяких речовин спеціальних куль, снарядів і т.ін., що супроводжується сильним звуком і руйнівною силою.
2. Відстрілювати (отстреливать) – стріляючи, кулею або снарядом відбивати частину від цілого.
3. Візуальний (визуальный) – безпосередньо спостережувальний неозброєним оком або за допомогою оптичного приладу.

4. Великий радіус розсіювання (большой радиус рассеивания) – радіус кола, що містить 100% пробоїн, коли центр його співпадає з середньою точкою по-падання, а коло проходить через найбільш віддалену від центру пробоїну.
5. Ведуча частина кулі (ведущая часть пули) – циліндрична ділянка кулі, якою вона врізується в нарізи та направляється при русі в канал ствола.
6. Відхилення ймовірне (вероятностное отклонения) – серединне відхилення.
7. Вертикальна наводка (вертикальная наводка) – надання осі каналу ствола певного напряму в вертикальній площині.
8. Вібрація ствола – поперечні коливання ствола під дією сил, що виникають при стрільбі.
9. Всхідна гілка траекторії (восходящая ветвь траектории) – ділянка траекто-рії від точки вильоту до вершини.
10. Висота лінії вогню (высота линии огня) – відстань від площини опори зброї, установленої на рівному горизонтальному майданчику, до осі каналу ствола, який займає горизонтальне положення.
11. Висота траекторії (высота траектории) – відстань від горизонту зброї до вершини траекторії (ордината вершини траекторії).
12. Великий калібр (крупный калибр) – калібр зброї 12,7 мм і більше.
13. Влучність стрільби (меткость стрельбы) – поєднання купчастості стрільби зі ступенем сполучення середньої точки попадання (центру розсіювання) з се-рединою цілі (контрольною точкою).
13А. Влучність стрільби (меткость стрельбы) – ступінь співпадіння середньої траекторії з ціллю.
14. Вогнестрільна зброя (огнестрельное оружие) – зброя, в якій куля чи снаряд отримує необхідну кінетичну енергію від порохових газів, що утворюються при згоранні заряду пороха в каналі ствола.
14А. Вогнестрільна зброя (огнестрельное оружие) – у балістиці зброя, приз-начена для механічної поразки цілі на відстані снарядом (кулею, шротом), який одержує спрямований рух за рахунок енергії порохових газів або їх аналогів.
15. Відвід газів (отвод газов) – відвід частини порохових газів з каналу ствола при пострілі для приведення в дію механізмів автоматичної зброї.
16. Відкидний приклад (откидной приклад) – приклад (зазвичай металевий), котрий може бути підігнутим (складеним) для зменшення довжини зброї та ві-дігнутим (відкинутим) для упора в плече при стрільбі.
17. Віддача (отдача) – сила, яка діє на стрільця в момент пострілу.
18. Вогонь (огонь) – стрільба з різних видів зброї на ураження цілей. Вогонь стрілецької зброї.

«Г»

1. Газифікація (газификация) – перетворення твердого та рідкого палива на горючий газ.
2. Гель (гель) - драглистий розчин, паста, мазь.
3. Глушити (глушить) – позбавляти здатності чути що-небудь.
4. Газ (газ) – речовина, здатна поширюватися рівномірно в усьому доступному для неї просторі.
5. Гвинтівка (винтовка) – ручна вогнестрільна зброя, що має в каналі ствола гвинтові нарізи.
5А. Гвинтівка (винтовка) – індивідуальна стрілецька довгоствольна вогнепа-льна зброя з гвинтовими нарізами на поверхні каналу ствола для надання кулі обертового руху.
5Б. Гвинтівка (винтовка) – рушниця з нарізним стволом для дальнього бою.
6. Гільза (гильза) – частина патрону, що об’єднує в одне ціле кулю або снаряд, пороховий заряд та капсюль-запалювач.
7. Гідродинамічна дія кулі на цілі (гидрадинамическое действие пули на цель) – у балістиці великі руйнації тканин організму (цілі), розміри котрих значно (до 20 разів) перевищують діаметр кулі. Виявляються при влученні кулі, що руха-ється зі швидкістю біля 700 м/с і більше, у багаті рідиною ділянки (органи) тіла людини або тварини.
8. Глушник (глушитель) – прилад, що закріплюється на дульній частині зброї та служить для зниження рівня звуку пострілу шляхом зменшення швидкості газів, що витікають з каналу ствола слідом за кулею.

«Д»

1. Детонація (детонация) – поширення в речовині дуже швидкого (блискавич-ного) перетворення, викликаного вибухом іншої речовини або ударом, стру-сом.
2. Децибел (децибел) – логарифмічна одиниця відношень енергій звукових ко-ливань.
3. Дуло (дуло) – ствол вогнепальної зброї, вихідний (дуловий, дульний) отвір каналу вогнепальної зброї.
4. Далекість дійсного вогню (дальность действительного огня) – далекість, при стрільбі на котру отримується достатньо висока влучність стрільби та до-статньо ефективна дія кулі.
5. Далекість прямого пострілу (дальность прямого выстрела) – відстань від дульного зрізу зброї до точки перетину траекторії з лінією прицілювання, при якому висота траекторії кулі рівна висоті цілі.
6. Дія кулі на ціль (действие пули по цели) – ефект, що його викликає куля при попаданні в ціль.
7. Довжина ходу нарізів (длина хода нарезов) – крок нарізів постійної крутиз-ни, який виражено в калібрах.
8. Дульна частина ствола (дульная часть ствола) – передня частина ствола.
9. Дульна швидкість (дульная скорость) – швидкість кулі (снаряду) в момент проходження її через площину дульного зрізу ствола.
10. Дульна енергія (дульная энергия) – кінетична енергія кулі (снаряду) в мо-мент проходження її через площину дульного зрізу ствола.
11. Дульна потужність (дульная мощность) – добуток дульної енергії на темп стрільби в пострілах в секунду.
12. Дульний тиск (дульное давление) – тиск порохових газів в каналі ствола в момент проходження кулею площини дульного зрізу.
13. Дульний зріз (дульный срез) – торець дульної частини ствола.
14. Дальність польоту кулі (снаряду) (дальность полета пули (снаряда)) – у балістиці відстань від точки вильоту до точки падіння кулі, залежить від почат-кової швидкості кулі, виду, маси, кута пострілу, атмосферних умов і її балісти-чного коефіцієнта та ін.

«Е»

1. Експлуатація зброї (эксплуатация оружия) – всебічне використання зброї в бойовій підгоотовці військ та веденні бою, а також проведення всіх технічних міроприємств, направлених на підтримку його в належному вигляді і постійній бойовій готовності.
2. Ефективність зброї (эффективность оружия) – властивості, що характери-зують можливість її дії на живу силу і бойову техніку супротивника при нор-мальному технічному стані та безвідмовній дії (дія куль по цілях, бойова швидкострільність, влучність та дальнобійність)
3. Експансивна куля (экспансивная пуля) – куля, що значно деформується при ударі і проникненні в товщу цілі (людину, тварину) і зумовлює підвищену тра-вмуючу дію на організм людини або тварина та їх загибель.

«Є»

1. Єжекція (эжекция) – процесс змішування двох середовищ, з яких одне, пе-ребуваючи під тиском, діє на друге, виштовхуючи його.
2. Ємність магазину (ёмкость магазина) – найбільша кількість патронів, що розміщуються в магазині.

«Ж»

1. Живучість системи (живучесть системы) – кількість пострілів, що може зробити система до виходу із ладу при мінімальній кількості запасних частин.
2. Живучість вогнестрільної зброї (живучесть огнестрельного оружия) – тех-нічна довговічність зброї, вираховувана як максимальна кількість проведених пострілів до виходу із ладу.

«З»

1. Завихрення (завихрение) – утворення вихорів у рідині, газі, струменях води, повітрі, що швидко крутяться внаслідок руху якого-небудь предмета або пере-паду тиску.
2. Завихрювати (завихрять) – закручувати, здіймати що-небудь, утворюючи вихор, вихори.
3. Заглушати, заглушувати (заглушать) – робити звук нечутним або менш чутним.
4. Запал (запал) – пристрій для запалювання вибухової речовини, детонатор.
5. Запобіжник (предохранитель) – прилад, пристрій для запобігання чому-небудь.
6. Заряджати (заряжать) – укладати заряд у вогнепальну зброю.
7. Затвор (затвор) – пристрій, який закриває отвори в різних механізмах, при-ладах (затвор рушниці).
7А. Затвор (затвор) – деталь або сукупність деталей, що безпосередньо закри-ває канал ствола з казенної частини.
8. Зброя (оружие) – сукупність пристосованих і технічно придатних для напа-ду чи оборони засобів озброєння.
9. Зріз (срез) – поверхня, що утворюється від розрізування, зрізування чого-небудь.
10. Займистий склад (воспламенительный состав) – суміш пального та окис-лювача, цементатора та флегматизатора, що запресовується в стаканчик тра-суючої кулі (трасер), що займається пороховими газами при русі кулі в каналі ствола.
11. Заряд (заряд) – точно визначена кількість пороху заданої марки, призначе-ного для виконання одного пострілу.
12. Зброя нормального калібру (оружие нормального калибра) – зброя каліб-ру 6,5 – 8 мм (до пістолетів відношення не має).
13. Заряд (заряд) – займистий і вибуховий пристрій, з допомогою котрого здій-снюється основна функція вогнестрільної зброї – ураження цілі на відстані.
14. Зона розсіювання (зона рассеивания) – простір, в межах котрого відбува-ється розсіювання точок падіння чи розривів снарядів (куль, ракет, бомб). По формі зона розсіювання може мати вигляд еліпсу (на площині) або ж еліпсоїда (в просторі).

«І»

1. Імпульс (импульс) – кількість руху (добуток маси на швидкість). Імпульс сили – добуток сили на час її дії.
2. Індивідуальна зброя (индивидуальное оружие) – зброя, що знаходиться на озброєнні окремих бійців та обслуговується при всіх умовах одним бійцем.

«К»

1. Калібр (калибр) – діаметр каналу дула вогнепальної зброї, діаметр кулі, сна-ряда і т.ін.
1А. Калібр зброї (калибр оружия) – діаметр каналу ствола по полях або відс-тань між діаметрально протилежними полями.
1Б. Калібр (калибр) – діаметр ствола вогнепальної зброї. Вимірюється в лініях, дюймах, міліметрах, сотих міліметра, тисячних міліметра.
2. Камера (камера) – порожниста внутрішня частина якого-небудь пристрою, приладу чи машини.
3. Канал (канал) – вузька довга порожнина в чому-небудь, що має форму тру-бки.
3А. Канал ствола (канал ствола) – внутрішня порожнина ствола.
4. Кулемет (пулемет) – автоматична швидкострільна зброя малого калібру, призначена для знищення кулями наземних і повітряних цілей.
5. Куля (пуля) – маленький свинцевий або сталевий снаряд для стрільби з руч-ної вогнепальної зброї та кулеметів, який є передньою частиною бойового пат-рона.
5А. Куля (пуля) – частина патрона, що випускається при пострілі зі зброї та призначена для безпосереднього ураження цілей.
6. Карабін (карабин) – гвинтівка (штурмова гвинтівка) з укороченою довжиною ствола.
7. Купчастість стрільби (кучность стрельбы) – ступінь групування точок зу-стрічі (пробоїн) навколо середньої точки попадання (центру розсіювання).
7А. Купчастість стрільби (кучность стрельбы) – властивість зброї, яка харак-теризується відхиленням (розподілом) точок попадання куль відносно центру їх розсіювання при стрільбі на однакових установках прицілу. Чим менші ці ві-дхилення, тим вище купчастість.
8. Точка прицілювання (точка прицеливания) – точка, по якій наводиться зброя шляхом прицілювання.

9. Кут вильоту (угол вылета) – кут, утворений напрямом осі каналу ствола в дульній частині до пострілу та в момент проходження кулею дульного зрізу.
10. Крок нарізів (шаг нарезов) – довжина ділянки каналу ствола, на котрій на-різи роблять повний оберт.
11. Компенсатор дульний (компенсатор дульный) – насадка на кінці ствола для збільшення купчастості стрільби.

«Л»

1. Ложа (ложа) – дерев’яна (пластмасова, композитна) частина гвинтівки, руш-ниці, автомата та інших видів ручної вогнепальної зброї.
1А. Ложа (ложа) – дерев’яна частина зброї (гвинтівки, рушниці, автомата), що забезпечує з’єднання частин зброї в одне ціле та зручність користування збро-єю.
1Б. Ложа (ложа) (від. фр. loger – поміщати, розміщувати) – частина деяких ви-дів ручної вогнестрільної зброї, яка слугує для з’єднання різниїх деталей зброї та зручності дій при стрільбі.

«М»

1. Магазин (магазин) – пристрій для розміщення патронів при зброї та подачі їх для досилання в патронник перед пострілом.
2. Малокаліберна зброя (малокалиберное оружие) – зброя калібру, який мен-ше нормального (звичайно 5,6 мм).
3. Малий радіус розсіювання (малый радиус рассеивания) – радіус кола, що вміщує кращу половину пробоїн (50%), коли його центр співпадає з середньою точкою попадання.
4. Максимальний тиск газів (максимальное давление газов) – самий високий тиск, якого досягають порохові гази в каналі ствола.
5. Механізм спусковий (механизм спусковой) – пристрій в вогнестрільній зброї, що складається з спуска, шептала, тяги, пружини, перевідника вогню та роз’єднувача.
Призначений для спуску з бойового взводу, а іноді для установки на бойовий взвід курка або затвора.
6. Мушка (мушка) – механічний прицільний пристрій, розміщений на дульній частині ствола зброї та призначений разом з целіком для візуального наведення зброї на ціль.
7. Могутність боєприпасу (могущество боеприпаса) – показник ефективности його дії біля цілі (ймовірність ураження, товщина броні, що пробивається, ура-зливість цілі і т. ін.).

«Н»

1. Набій (заряд) – певна кількість вибухової речовини, необхідної для пострілу.
2. Нарізний (нарезной) – який має нарізи, який нарізається за допомогою нарі-зання.
3. Надійність дії зброї (надежность действия оружия) – властивість зброї, яка забезпечує безвідмовну (без затримок) тривалу стрільбу з неї в реальних бойо-вих обставинах (в різноманітних умовах та під дією вогню супротивника).
4. Надульник (надульник) – пристрій, який використовується в автоматичній зброї з віддачею ствола для підсилення віддачі шляхом використання тиску порохових газів на дульний зріз ствола.
5. Нарізна частина (нарезная часть) – ділянка каналу ствола, яка має нарізи повного профілю та забезпечує обертовий рух кулі (снаряду).
6. Нарізна зброя (нарезное оружие) – зброя з нарізаною поверхнею каналу ствола.
7. Нарізи (нарезы) – канавки на внутрішній поверхні каналу ствола, що в’ються по пологій гвинтовій лінії, призначені для надання кулі (снаряду) обертового руху.
8. Нормальні умови стрільби (нормальные условия стрельбы) – атмосферний тиск 750 мм ртутного стовпчика, температура повітря +15С, відносна воло-гість повітря 50%, повна відсутність вітру та кута місця цілі.
9. Нормальний калібр (нормальный калибр) – калібр гвинтівок, карабінів та кулеметів, який установився наприкінці ХІХ ст. (6,5 – 8 мм).
10. Нормальний бій зброї (нормальный бой оружия) – бій зброї, при якому купчастість стрільби в положенні середньої точки попадання відповідає вста-новленим для даного зразка зброї нормам.
11. Насадка (насадка) – змінний пристрій, що нагвинчується на дульний кінець ствола. Насадками являються глушник, компенсатор, полум’ягасник.

«О»

1. Обойма (обойма) – пристрій, що дозволяє зібрати декілька патронів та сна-ряджати магазин (заряжати зброю) декількома патронами в один прийом.
2. Одиночний вогонь (одиночный огонь) – стрільба з неавтоматичної або ав-томатичної зброї окремими (одиночними пострілами).
3. Ось каналу ствола (ось канала ствола) – умовна пряма лінія, що проходить по центру та вздовж каналу ствола.
4. Ось розсіювання (ось рассеивания) – лінія, яку проведено на вертикальній або горизонтальній площині, по два боки котрої знаходиться одинакова кіль-кість пробоїн (точок зустрічі).
5. Основи стрільби (основы стрельбы) – знання засад вогнестрільного зброє-знавства, правил безпеки поводження зі зброєю та балістичних особливостей і тактико-технічних характеристик вогнестрільної зброї (купчастість та різкість бою, правила стрільбі по цілі, точки прицілювання, тощо).

«П»

1. Патрон (патрон) – гільза з кулею (або дробом), пороховим зарядом з капсу-лем.
1А. Патрон (патрон) – сукупність кулі чи снаряду, порохового заряду, кап-сюля чи капсюльної втулки, які з’єднані в одне ціле з допомогою гільзи.
2. Порох (порох) – вибухова речовина у вигляді твердих частинок.
3. Постріл (выстрел) – виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду.
3А. Постріл – викид кулі (снаряду) з каналу ствола зброї тиском газів, що утворилися при згоранні порохового заряду.
3Б. Постріл – у балістиці це сукупність фізичних і хімічних явищ, що супрово-джують згоряння порохового заряду, виділення в короткий проміжок часу ве-ликої кількості теплової енергії і газів, що роблять механічну роботу для вики-дання з каналу ствола із високою швидкістю кулі (шроту, снаряда). Зазвичай гази, що вириваються з каналу ствола слідом за кулею, поєднуючись з киснем повітря, утворюють дулове полум’я; їх розширення створює ударну хвилю, що є джерелом звуку при пострілі.

4. Поворотна пружина (возвратная пружина) – пружина, з допомогою якої ру-хома система автоматики повертається після пострілу в вихідне положення.
5. Потужність стрільби (мощность стрельбы) – кількість енергії, корисно ви-траченої зброєю для ураження цілей при стрільбі в одиницю часу (визначається енергією кулі біля цілі, бойовою вогнестрільністю та ймовірністю попадання в ціль.
6. Початкова швидкість (начальная скорость) – швидкість кулі (снаряду), яка вилетіла з каналу ствола , в момент припинення дії на неї тиску порохових га-зів.
7. Початкова енергія кулі (начальная энергия пули) – кінетична енергія кулі, яка вилетіла з каналу ствола, в момент припинення дії на неї тиску порохових газів.
8. Патрон бічного бою (патрон бокового боя) – патрон, у котрого вибуховий склад запресовано в закраїну гільзи.
9. Полум’ягасник (пламегаситель) – пристрій, що закріплюється (пригвинчу-ється) на дульну частину ствола, та який зменшує видимість полум’я при стрі-льбі.
10. Приведення зброї до нормального бою (приведение оружия к номальному бою) – процес приведення купчастості стрільби та положення середньої точки попадання відносно контрольної точки відповідно встановленим нормам.
11. Прицілювання (прицеливание) – процес суміщення лінії прицілювання з точкою прицілювання.
12. Пробивна дія кулі (пробивное действие пули) – здатність кулі, випущеної з даного зразка зброї, проникати в різні перешкоди (характризується глибиною проникнення або максимальною товщиною перешкоди, що пробивається).
13. Перевірка бою зброї (проверка боя оружия) – визначення розсіювання (ку-пчастості) та положення середньої точки попадання відносно контрольної точ-ки при стрільбі зі зброї по спеціальній (пристрільній) мішені.
14. Приклад (приклад) – розширена частина ложі в плечовій вогнестрільній зброї, яка прикладається до плеча під час пострілу.
15. Приціл (прицел) – пристосування на вогнестрільній зброї, яке дозволяє на-дати їй положення, необхідне для ураження цілі.

«Р»

1. Розсіювання (рассеивание) – ступінь розкидання (розсіювання) пробоїн (то-чок зустрічі) навколо середньої точки попадання (центру розсіювання).
1А. Розсіювання (рассеивание) – розкид точок падіння куль при стрільбі з од-нієї і тієї ж зброї в практично однакових умовах.
2. Режим вогню (режим огня) – кількість пострілів, яку можна виконати з да-ного зразка зброї впродовж визначеного проміжку часу без завдання шкоди для матеріальної частини, влучності стрільби та безпеки.
3. Ручна зброя (ручное оружие) – індивідуальна вогнестрільна зброя, що прис-тосована для стрільби з рук або з упором в плече.

«С»

1. Ствол (ствол) – частина вогнепальної зброї (трубка), через яку проходить вистрілена куля або снаряд.
1А. Ствол (ствол) – основна частина вогнепальної зброї, яка дозволяє викорис-товувати енергію порохового заряду, що згоряє в зарядній камері, щоб надати кулі (снаряду) обертового та поступального руху з потрібною швидкістю в не-обхідному напрямку.

2. Стріляти (стрелять) – випускати заряд із вогнепальної зброї, робити пострі-ли.
3. Система стрілецької зброї (система стрелкового оружия) – сукупність зраз-ків стрілецької зброї, що знаходиться на озброєнні армії.
4. Стабільність бою (стабильность боя) – здатність зброї зберігати бій однако-вим при різних умовах стрільби.
5. Стрілецька зброя (стрелковое оружие) – ствольна зброя, для стрільби куля-ми та іншими уражаючими елементами. Розрізнюють стрілецьку зброю по ка-лібру – малого (до 6,5 мм), нормального (6,5 – 9 мм), великого (9 – 14,5 мм) калібру. Ручна стрілецька зброя – така, яку утримує при стрільбі безпосеред-ньо стрілець.

«Т»

1. Тиск форсування (давление форсирования) – тиск порохових газів в каналі ствола, необхідний для повного врізання кулі в нарізи.
2. Темп стрільби – гранична кількість пострілів, яку можна виконати з само-стрільної або автоматичної зброї в одиницю часу без обліку часу заряджання, прицілювання та виправлення наводки (характеризує тривалість циклу роботи автоматики).
3. Технічне обслуговування зброї – проведення всіх технічних міроприємств, які направлено на підтримку зброї в налагодженому стані та постійній бойовій готовності.
4. Точність стрільби (точность стрельбы) – ймовірностна оцінка можливих положень точок падіння куль відносно цілі. Характеризується влучністю та ку-пчастістю стрільби.

«У»

1. Уражати (вражати) (поражать) – ранити, пошкоджувати, порушувати нор-мальну життєдіяльність (організму), вбивати.
2. Убойна дія (убойное действие) – здатність кулі, випущеної з даного зразка зброї, наносити ураження живим цілям супротивника, виводячи їх з ладу зовсім або на довгий час.
3. Унітарний патрон (унитарный патрон) – патрон, у якого всі елементи з’єднано в одне ціле.
4. Ударний механізм (ударный механизм) – механізм, що виконує роботу роз-биття капсюля патрона при пострілі.

«Ц»

1. Цілик (целик) – прицільне пристосування на зброї.
2. Цівка (цевье) – частина ложі, в котрій розміщено ствол зі ствольною короб-кою.
3. Центр розсіювання (центр рассеивания) – середня точка попадання.
4. Центр опору (центр сопротивления) – точка прикладення рівнодіючої сил опору повітря, що діє на кулю при польоті в повітрі.

«Ч»

1. Час циклу роботи автоматики (время цикла работы автоматики) – час від моменту наколу капсюля патрона при попереднім пострілі до моменту зупинки частин автоматики, або ж до моменту наколу капсюля патрона при наступному пострілі.

«Ш»

1. Швидкострільність (скорострельность) – число пострілів, виконаних в оди-ницю часу (хвилину) при певних умовах.
2. Штурмова гвинтівка (штурмовая витовка) – див. «автомат».